Відбили оперуповноваженому ГУНП в Закарпатській області незаконне переведення до іншого місця проходження служби згідно ст. 65 ЗУ про НПУ.

Радимо поліцейським детально ознайомитися з цим рішенням.

Апеляційний суд залишив без задоволення скаргу ГУНП в Закарпатській області а рішення першої інстанції яким визнано протиправним та скасовано наказ про призначення позивача на посаду в інший підрозділ.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь позивача грошове забезпечення, яке є різницею за час виконання роботи на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді старшого оперуповноваженого.

Дуже цікаве та справедливе рішення.

Коротко про головне:

- в апеляційній скарзі позивач покликається на те, що відповідно до ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції станом на 15.03.2022 року) переведення поліцейського для подальшого проходження служби можливо за ініціативою керівника і додаткового погодження від поліцейського не потребує, а поліцейський в свою чергу зобов`язаний проходити службу там де це викликано інтересами служби відповідно до наказу. Зазначає, що судом безпідставно застосовано норми загального трудового законодавства, зокрема статтю 32 КЗпП України

- судом встановлено, що підставою для прийняття спірного наказу слугувало подання про призначення на посаду від 14.10.2022 року начальника УКР ГУНП в Закарпатській області

- зі змісту подання від 14.10.2022 року слідує, що за період перебування у займаній посаді позивач зарекомендував себе безвідповідальним працівником. Нормативні документи, що регламентують діяльність служби знає, але не завжди правильно застосовує в практичній діяльності. До виконання посадових обов`язків ставиться недбало, розпочаті службові справи не завжди доводить до завершення, перекладаючи свою відповідальність на інших. В стресових та конфліктних ситуаціях не завжди орієнтується швидко, що призводить до неправильно прийнятого рішення. Неодноразово порушував виконавську дисципліну, за що від керівництва УКР ГУНП отримував усні зауваження

- разом з тим, судом встановлено, що 03.03.2022 року було проведено атестацію позивача начальником відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області полковником В.Рябінчаком. Зі змісту атестаційного листа вбачається, що за час служби в поліції і в займаній посаді позивач зарекомендував себе з позитивного боку. Дисциплінований, ініціативний працівник. До виконання службових обов`язків відноситься з почуттям відповідальності. Працює над підвищенням свого професійного рівня. У службовій діяльності дотримується вимог законів, інших нормативних актів. Розпочату роботу завжди доводить до завершення. Відповідно до наказу ГУНП в Закарпатській області відряджений в розпорядження до УКР ГУНП в Закарпатській області, де в підрозділі станом на листопад 2021 року особисто розкрив 2 розбійні напади, 6 грабежів, взяв участь у розкритті 21 тяжкого та особливо тяжкого злочинів, провів 17 санкціонованих обшуків, за його безпосередньої участі було розкрито 3 злочини, скоєні в минулому році. Підготував 11 аналітичних довідок по лінії роботи, виконав 63 контрольні документи, виконано 11 окремих доручень СУ ГУНП та прокуратури. Фізично розвинений добре, табельною вогнепальною зброєю володіє впевнено. У стройовому відношенні підтягнутий. Відданий справі служіння українському народові. Висновок прямого керівника: займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду. Результати тестування: професійний тест 45, загальні навички 43. Результати атестування (висновок атестаційної комісії): займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду

- відповідачем як суду першої так і апеляційної інстанції не надано доказів протилежного вказаному у висновку атестаційної комісії від 07.03.2022 року на підтвердження, зазначеної у поданні про призначення на посаду від 14.10.2022 року, негативної характеристики позивача

- колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному наказі не уточнено за яким саме абзацом пункту 3 частини 1 статті 65 Закону № 580-VIII звільнено позивача, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в поданні про призначення на посаду від 14.10.2022 року начальника УКР ГУНП в Закарпатській області, який є підставою для прийняття наказу від 14.10.2022 року № 184о/с, не обґрунтовано, що переміщення позивача саме на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області викликано інтересами служби

- поряд із тим, відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи не обґрунтовано належним чином, в чому саме полягають інтереси служби у даному випадку

- колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на зміни, які були внесенні до ч.8 ст.65 Закону України "Про національну поліцію" відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2123-IX, оскільки відповідним Законом лише спрощено процедуру встановлення службової невідповідності поліцейського, зокрема, без проведення для цього атестації. Однак, вказаним Законом не надано права органу поліції здійснювати переміщення поліцейського на нижчу посаду без доведення службової невідповідності поліцейського, тобто без підтвердження цього факту відповідними доказами, про що вірно вказав суд першої інстанції

- колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту

- отже, переміщення поліцейського в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області