Дуже знакове рішення суду першої інстанції! Вперше, суд визнав, що направлення поліцейського по суті є відрядженням.

Відбили поліцейському ГУНП в Донецькій області компенсацію за витрати у відряджені, яке керівники в черговий раз видавали як направлення, але суд був критичним.

Про цікаве в рішенні, коротко, по суті змісту:

- позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації витрат, понесених у зв’язку із відрядженнями;

зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити компенсаційні витрати, понесені у зв’язку із відрядженнями за 120 календарних днів.

- відповідач вказує, що ним не видавались накази про відрядження позивача, і взагалі вважає, що таке переміщення позивача не було відрядженням, а тому відсутні підстави для виплати витрат, пов’язаних з відрядженням.

- зі змісту заяв сторін по суті справи вбачається, що між ними відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення даного спору є різне тлумачення правових підстав переміщення позивача на службу до інших територіальних підрозділів відповідача, зокрема чи є таке переміщення відрядженням і чи має воно відповідно оплачуватися.

- як вбачається з наказів Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10.06.2022 року № 630 та від 04.08.2022 року № 826, вони в повній мірі відповідають змісту наказу про відрядження. Факт того, що в наказі вказано про направлення, а не про відрядження працівників ГУНП в Донецькій області не змінює змісту правовідносин.

- Відповідачем не обґрунтовано та не доведено, що законодавство України визначає будь-який порядок направлення працівників органів Національної поліції для виконання ними визначених законом завдань до інших населених пунктів на визначений термін у спосіб інший ніж відрядження. Тобто, якщо таке направлення має всі ознаки відрядження, це і є відрядження.

- Вказуючи, що направлення позивача не є відрядженням відповідач зазначає, що п.3 розділу І Інструкції, який визначає основні завдання службових відряджень, не містить відомості щодо виконання функцій поліції під час воєнного стану поза місцем постійної дислокації.

Проте зважаючи, що цей пункт визначає основні завдання, це не виключає, що можуть бути будь-які інші завдання, які виконують поліцейські під час відряджень.

При цьому суд звертає увагу, що вищенаведена Інструкція має таку норму: Строк службового відрядження поліцейського, який направляється в межах України для участі в антитерористичних операціях і здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, а також здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні (далі - операція Об'єднаних сил), не повинен перевищувати періоду проведення таких операцій (пункт 4 розділу ІІ).

Відтак направлення поліцейських для здійснення заходів, пов’язаних з наданням відсічі та стримування збройної агресії РФ також належить до відряджень.

- З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не оформлення у визначеному законодавством порядку відрядження позивача, зокрема не оформлення наказу саме на відрядження, не оформлення посвідчення про відрядження та інших документів, не повинно мати наслідком порушення права позивача на відповідне грошове відшкодування.

- Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що централізоване доставлення працівників до міст направлення, розселення особового складу в місцях направлення та забезпечення працівників продуктами харчування, що визначено у наказах про направлення поліцейських до інших населених пунктів, виключає необхідність оплати відрядження. Це може впливати лише на те, які види складових відрядження мають бути оплачені.

СУД ВИРІШИВ:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації витрат, понесених у зв’язку із відрядженнями.

- зобов’язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсаційні витрати, понесені у зв’язку із відрядженнями за 120 календарних днів.

Дізнатися як вступити до профспілки можна на нашому сайті.